Описування предметів, іграшок учить
дітей виділяти найхарактерніші ознаки предметів, знаходити для опису
точні слова і вирази, визначати відмінне і схоже в предметах у процесі
їх порівняння. Вправи на описування іграшок, предметів готують дітей до
проведення дидактичних ігор на опи-сування. Такі заняття запропонувала
в свій час Є.І. Тихєєва, вона надавала їм великого значення в розвитку
точності словника, зв'язного мовлення, логічності мислення, в
розширенні кругозору дітей. Навчання
описуванню іграшок, предметів проводиться в усіх групах дитячого садка,
але в молодшій групі діти описують іграшки, предмети з допомогою
вихователя. В молодшій і середній групах дітей вчать описувати предмети
при наявності їх, а в старшій і підготовчій — ще й по пам'яті. Діти
повинні навчитися складати «загадки» про предмет або його зображення —
описувати найхарактерніші ознаки предмета, не називаючи його,
впізнавати предмет за описом. Крім того, в процесі описування треба
вчити дітей порівнювати предмети між собою, виділяючи різницю між ними,
а також спільні ознаки. Описуванню іграшок повинно передувати
розглядання їх, під час якого діти вчаться виділяти деталі й якості
іграшок, оволодівають відповідним словником. Вихователь ставить
запитання щодо зовнішнього вигляду, якостей іграшки, дій з нею. Діти
підбирають порівняння, викорис-товують різноманітну лексику. На перших заняттях вихователь використовує загальний наочний ма-теріал (шість-вісім досить великих предметів або іграшок). Потім
можна проводити заняття з індивідуальним роздавальним ма-теріалом. Для
таких занять треба підбирати іграшки невеликі, різнорідні (але
приблизно однакової складності). Бажано
підбирати іграшки з яскраво вираженими індивідуальними особливостями і
демонструвати їх у русі. Підбирають також іграшки одного найменування,
але різні за зовнішнім виглядом. Такий підбір забезпечує активізацію
словника дітей та розвиток зв'язного мовлення на основі використання
прийому порівняння. Підбираючи матеріал для
описування і порівняння, треба пам'ятати про його доступність дітям
цього віку. Підбирати матеріал слід відповідно до кола знань про
навколишнє, визначений програмою виховання та навчання в дитячому садку
в кожній віковій групі. На початку заняття вихователь нагадує дітям про
те, що вони розглядали багато іграшок. Повідомляє, що сьогодні вона теж
принесла іграшки. Ставить мету перед дітьми — розглянути іграшку і
розповісти про неї. У середній групі вихователь дає зразок опису.
Наприклад: «Послухайте, діти, спочатку розкажу я про іграшку, а потім
будете розповідати ви. Це лялька Оксана. У неї чорні коси, а в них
червона стрічка. Одягнена Оксана в сукню — білу з синіми смужками. На
ногах біленькі панчішки й синенькі черевички. Ляльку Оксану можна
годувати, вкладати спати, возити в колясці». Після цього вихователь
пропонує дітям описати аналогічну іграшку (наприклад, ляльку Таню в
іншому вбранні), що дозволить їм скласти свою розповідь, легко
наслідуючи зразок. Дитина підходить до столу вихователя, бере в руку
іграшку, розглядає її і, повернувшись обличчям до групи, починає
описувати. Поступово зразок опису замінюється планом. У
середній групі діти спочатку не можуть утримати в пам'яті весь план
опису. Тому в ході описування ними предмета виникає необхідність
нага-дувати їм запитання плану, допомагати навідними запитаннями. У
старшій і підготовчій групах можна вже не давати зразок, а обмежитися
лише планом (три-п'ять запитань). Наприклад: Як називається іграшка?
Якого вона кольору, форми? З чого зроблена? Як з нею можна гратися?
Або: Що це? З чого зроблено? Якого кольору, форми Для чого потрібно?
Де його зробили? Протягом заняття слід
викликати і тих дітей, що вміють, і тих, що не вміють описувати. Якщо
спочатку викликана дитина не зможе описати іграшку, то це саме завдання
можна запропонувати іншій дитині. Якщо й інші діти описують незв'язно,
схематично, то варто в ході заняття дати свій зразок опису. На
заняттях слід заохочувати спроби дітей привносити свій досвід. Для
описування підбираються знайомі предмети, і діти можуть включати в опис
свої враження від них. Описані іграшки
залишаються на столі вихователя, якщо вони потрібні для порівняння,
класифікації, а потім їх треба сховати, щоб вони не відвертали увагу
дітей. У процесі заняття можна використати хорове звуконаслідування,
читання віршів, загадування загадок, ігрові вправи з іграшкою. Це
зробить заняття цікавішим.
Скачати повну статтю в файлі Word можна в Архіві статей.
