Форма входу
Логін:
Пароль:

Пошук

...

Консультації
Підготуйте дитину до дитячого садка (10082)
Методика використання загадок в роботі з дітьми (18157)
Інклюзивна освіта в контексті реалій сьогодення (16622)
Ігри з природним матеріалом (15865)
Роль дорослого в розвитку творчих ігор (9213)
Виховання людяності: програмні вимоги (15586)
Обдарований чи талановитий? (6629)
Пошуково-дослідницька діяльність дітей дошкільного віку (80042)
Методика навчання дітей описовим розповідям (17475)
Розв’язування математичних задач: компетентнісний підхід (11538)

Категорії розділу
Статті по вихованню [53]

Погода в Вінниці

Головна

Реєстрація

Вхід
Вітаю Вас Гість | RSS


Слов'яночка


Субота, 25.11.2017, 03:05
Головна » Консультації » Статті по вихованню

Мовленнєві заняття в системі сучасної дошкільної освіти
А. Пасічник
Мовленневий розвиток дошкольника — складний психолопчний процес, що не зводиться до простого відтворення дитиною почутої мови. Він визначаеться мірою сформованоси знань, умінь та навичок дитини i виявлясться в соціальній та інтелектуальній активності у колі дорослих та однолітків. Щоб створити оптимальні умови для мовленневого розвитку дошкільника, педагогам слід використовувати різні форми роботи: irpи, проблемні ситуації і, звичайно, заняття.
Неможливо уявити належний рівень життевої компетенцп людини без оволодіння мовленням. Видатний педагог Костянтин Ушинський зауважував, що рідне слово є основою розумового розвитку й скарбницею всіх знань. Оволодіваючи мовленням, вивчаючи мову, дитина засвоює систему знань, суспільно прийняті норми поведінки — основу її життевої компетентности, тобто, як влучно висловилася заступник директора інституту проблем виховання АПН України, доктор педагогічних наук Олена Кононко, «оволодіває наукою i мистецтвом жити серед інших». 3 огляду на це проблема розвитку мовлення дитини завжди була однією з центральних у дошкільній освіті. Нині ж провідною метою дошкільної лінгводидактики є виховання мовної особистості.

Значения занять у формуванні мовленневої компетенції дошкільників
Мовленнєва компетенція — це вміння на практиці доречно користуватися мовою (висловлювати свої думки, бажання, наміри, прохання тощо), використовувати ддя цього як мовні, так i позамовні (мiміка, жести, рухи) та інтонаційні засоби. Це полікомпонентний утвір, що містить такі компетенції:
■ лексичну (наявність певного запасу слів у межах вікового періоду, їx доречне застосування, вживання засобів мовної виразності: приказки, прислів'я, фразеологізми, епітети, порівняння);
■ фонетичну (правильна звуковимова, розвинений фонематичний слух, володіння інтонаційними засобами виразності);
■ граматичну (практичне вживання відповідних граматичних форм рідної мови: рід, число, відмінки, час тощо) та діамонологічну  (розуміння зв'язного тексту, вміння відповідати та звертатися із запитаннями, вести діалог, складати різні види розповідей, переказувати).
Мовленням дитина оволодіває в процесі спілкування під час piзних видів діяльності, адже всі вони тісно пов'язані з мовленням i супроводжуються ним. Але повсякденного спілкування для становления мовленневої компетенції, звісно, недостатньо. Основною формою навчання дошкільнят у процесі організованої пізнавальної діяльності все ж лишаеться заняття. Саме на заняттях вихователь систематично та послідовно формує у дітей мовленневі уміння та навички, які закріплюються при спілкуванні дітей під час різних видів діяльності в повсякденному житті.
На заняттях з мовленнєвого спілкування діти мають не стільки засвоювати матеріал про навколишній світ, скільки вправлятися в мовленнєвій діяльності. Необхідно звертати увагу вихователів на те, що на такому занятті основну увагу варто зосереджувати на практичному засвоєнні дітьми норм рідної мови (фонетичних, лексичних, граматичних); формуваннi навичок розповідання та переказування. Заняття з мовленнєвого спілкування проводять у вcix вікових групах один раз на тиждень лише з підгрупами дітей. Тільки за цієї умови можна забезпечити максимальну мовленнєву активність дітей на занятті.

Види занять з мовленнєвого спілкування
Заняття з мовленнєвого спілкування бувають комплексними та спеціальними. Комплексне заняття з мовленнєвого спілкування проводиться тричі на місяць. Цей вид заняття поєднує завдання щонайменше з трьох компонентів мовлення, серед яких: звукова культура, лексика, граматика i власне зв'язне мовлення. Причому останнє є обов'язковою складовою такого заняття.
Спеціальне заняття з мовленневого спілкування (в методичній літературі зустрічаеться i під іншої назвою — «домінантне») охоплює лише один компонент мовлення (звукова культура мовлення, лексика або граматика) i проводиться лише один раз на місяць.

Планування занять з мовленнєвого спілкування
Доктор педагогічних наук Алла Богуш пропонує проводити протягом місяця три комплексні й одне спеціалъне заняття з мовленнєвого спілкування: на перші три тижні місяця плануються по одному комплексному, а на останній тиждень — спеціальне заняття.
Плануючи комплексні заняття, вихователь слідкує, щоб yci завдання з розвитку мовлення рівномірно чергувалися протягом місяця.
Спеціальні заняття доцільно планувати на квартал. У першому місяці кварталу, скажімо, у вересні, завданням спеціального заняття може бути формування звукової культури мовлення. Наступного місяця, у жовтні, спеціальне заняття варто присвятити виключно формуванню граматичної правильності мовлення, а у листопаді — словниковій роботі. Відповідно плануються заняття з мовленнєвого спілкування i в наступних кварталах.
Плануючи спеціальш заняття, необхідно враховувати вікові ocoбливості мовлення дітей. Так, у молодшому дошкільному віці спеціальні заняття, присвячені формуванн. Звукової культури мовлення, можна проводити частіше одного разу на квартал, а в роботі з дітьми старшого дошкільного віку більше уваги слід приділити граматиці. Тож спеціальне заняття з формування в старшій групі можна спланувати в одному з кварталів двічі.
Такий підхід до планування занять забезпечує формування у дітей лексичної, фонетичної, грамотичної та діамонологічної компетентності.
Складаючи програмовий зміст комплексного заняття, вихователь має передбачити розвиток різних компонентів мовлення і відповідно визначити зміст роботи над кожним завданням із розвитку мовлення на цьому занятті. До речі, вихователь сам визначає, які завдання (словник, звукова культура чи зв’язне мовлення) розв’язувати на початку, в середині чи в кінці заняття – це залежить від його змісту та рівня мовленнєвої підготовки дітей.

Програмовий зміст комплексного заняття з мовленнєвого спілкування
для дітей середнього дошкільного віку:

■ Зв'язне мовлення: продовжувати вчити дітей складати описові розповіді про іграшки за зразком, поданим вихователем
■ Звукова культура мовлення: вправляти дітей у виокремлюванні першого звуку в словах
■ Словникова робота: збагатити словник образними виразами, епітетами, продовжувати вчити дітей відгадувати загадки
■ Розвивати пам'ять, мислення, уяву, мовлення
Виховувати інтерес до занять, позитивні риси характеру

Програмовий зміст спеціального заняття з мовленнєвого спілкування
(звукова культура мовлення) для дітей середнього дошкільного віку:

■ Вправляти дітей у правильній вимові звука (р); продовжувати вчити добирати слова із запропонованим звуком на початку та в кінці слова; інтонаційно виділяти (інтонувати) звуки в словах; робити елементарний звуковий аналіз слів, виділяючи та підраховуючи кількість звуків у слові за допомогою фішок
■ Розвивати фонематичний слух, артикуляцію, мовне дихання
■ Сприяти розвитку уваги, мислення, пам'яті
■ Виховувати позитивні риси характеру, інтерес до занять

Програмовий зміст спеціального заняття містить завдання по роботі лише за одним компонентом мовлення, наприклад, над звуковою культурою мовлення. Вихователь закріплює той матеріал, який подавався на комплексних заняттях, та додатково планує одне-два нових завдання стосовно роботи над звуковою культурою мовлення.
Плануючи спеціальне заняття зі словникової роботи, особливу увагу варто приділити формуванню у дітей узагальнюючих понять (меблі, одяг, транспорт тощо), ознайомленню їх з якостями та властивостями предметів.
При плануванні треба слідкувати, щоб заняття з мовленнєвого спілкування було взаємопов'язане з іншими заняттями, насамперед з художньої літератури, ознайомлення з навколишнім світом, рідною природою тощо. Так, наприклад, для складання розповіді на занятті з мовленнєвого спілкування дітям слід запропонувати вже знайому картину, яку вони розглядали під час заняття з рідної природи чи ознайомлення з навколишнім світом; для переказу можна взяти твір, З яким дітей ознайомили на занятті з художньої літератури. Пропонуючи тему для розповідання, вихователь має враховувати попередній досвід дітей.

Методика проведення занять з мовленнєвого спілкування
Організовуючи роботу педагогічного колективу над мовленнєвим розвитком дошкільників, вихователю-методисту необхідно тримати на контролі як планування, так і проведення занять. Основною метою занять з мовленнєвого спілкування є розвиток мовлення кожної конкретної дитини. Тому важливо створювати на них такі умови, які стимулюватимуть максимальну мовленнєву активність кожної дитини. Цього можна досягнути, дотримуючись таких умов:
■ уміння педагога викликати у дітей інтерес до теми заняття
та розумно співвідносити власну мовленнєву активність і мовленнєву активність дітей — неприпустимо, щоб дорослий говорив більшу частину заняття;
■ проведення занять підгрупами до 10 — 12 осіб;
■ правильне розташування дітей;
■ забезпечення оптимальної інтенсивності мовленнєвого навантаження дітей — надто прості завдання знижують інтерес дітей, послаблюють готовність до подолання труднощів;
■ здійснення індивідуально-диференційованого підходу — уміння педагога бачити в колективі кожну конкретну дитину і враховувати її індивідуальні особливості, пристосовуватися до них;
■ уміння педагога бачити особисті досягнення дитини, а не порівнювати її з іншими дітьми.

Вихователь має ретельно готуватися до заняття. Добираючи тему, враховувати досвід дітей та їхні інтереси. Щоб успішно реалізувати заплановані завдання, слід відповідно до кожного з них підібрати метод або кілька методів, що забезпечать їх розв'язання. Так, скажімо, навчаючи дітей описуванню, вихователь може обрати описову розповідь або/і дидактичну гру. Вихователь-методист, надаючи педагогам допомогу при підготовці до занять з мовленнєвого спілкування, має добре орієнтуватися в методах, що сприяють реалізації завдань із розвитку кожного компонента мовлення .
Зважаючи на процеси індивідуалізації освіти, під час занять із мовленнєвого спілкування вихователю треба враховувати особливості кожної дитини. Отже, слід знати, як поставити дитині завдання, скільки часу виділити на його розв'язання, як забезпечити розумну допомогу, оцінити результат та докладені зусилля. Під час спілкування важливо так розмістити дітей, щоб вони могли бачити одне одного та вихователя. Без «контакту очей» неможливо формувати вміння слухати товариша, розуміти мовця, тобто виховувати в дошкільників культуру мовлення.
Для закріплення знань, отриманих на занятті, важливо оптимально організувати мовленнєве середовище для дітей у повсякденному житті. Необхідно задіяти мовлення як важливий засіб спілкування в усіх видах дитячої діяльності.

Роль інтегрованих занять у мовленнєвому розвитку дітей
Державні освітні стандарти передбачають оновлення змісту навчання й виховання на засадах гуманізації, диференціації та інтеграції. Тож принцип інтеграції в сучасній дидактиці розглядається як один з провідних. З огляду на це у дошкільній освіті назріла необхідність поєднувати різні види діяльності та об'єднувати знання із різних галузей на одному занятті. Цього можна досягнути в процесі інтегрованого заняття.
На інтегрованому занятті ключовим моментом є тема, а різні види діяльності, що використовуються на ньому, — лише засоби її розкриття. У ході такого заняття для розв'язання одного завдання можна задіяти знання та вміння з різних галузей. Скажімо, педагог пропонує прикрасити новорічну ялинку, намалювавши певну кількість кульок різного кольору. До кожного кольору треба дібрати образну характеристику: фіолетовий колір нагадує вечір, що темним покривалом опускається на землю; червоний колір — дорогоцінний камінь, що аж іскриться на сонечку тощо. Таким чином на одному занятті реалізують завдання і з математики, і з зображувальної діяльності, і з мовленнєвого розвитку. Ще одна особливість інтегрованих занять — збільшення їх тривалості, адже завдяки швидкій зміні видів діяльності діти менше втомлюються і не втрачають інтересу до заняття.
До планування інтегрованих занять треба підходити дуже помірковано, їх рекомендовано проводити орієнтовно один раз наквартал з метою закріпити знання, мовленнєві уміння та навички дітей .

Взаємодія вихователя-методиста з педагогами
Вихователеві, завантаженому щоденною копіткою роботою з дітьми, здебільшого складно розібратися в сучасному бурхливому і нерідко суперечливому інформаційному потоці. Тож діяльність вихователя-методиста має бути спрямована на розумне керівництво і, насамперед, дієву допомогу вихователям в організації навчально-мовленнєвої роботи з дітьми. Можна розробити пам'ятки для педагогів, індивідуально надавати допомогу педагогам під час планування, консультувати їх з певних тем, як-от:
■ Особливості планування занять з мовленнєвого спілкування в різних вікових групах;
■ Сучасні вимоги до проведення занять з мовленнєвого спілкування;
■ Комплексність та інтеграція на заняттях з мовленнєвого спілкування;
■ Методи розвитку різних сторін мовлення в дошкільному дитинстві.

Скачати повну статтю в файлі Word можна в Архіві статей.

Категорія: Статті по вихованню | Додав: VinDNZ1 (29.09.2009)
Переглядів: 45441 | Теги: консультації, діти, виховання, заняття | Рейтинг: 4.1/34
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Меню сайту

Наші фото

Друзі сайту
Вінницьке міське управління освіти

Вінницька міська рада

Вінницька ОДА

Урядовий портал

Міністерство освіти і науки України


Наші діткиsadochok.org - Дитячі садочки Києва



Наша кнопка
slovyanochka.at.ua - ДНЗ №1 Слов'яночка м. Вінниця
отримати код

Статистика

Рейтинг@Mail.ru



Copyright ORIGAMI © 2009-2017Хостинг від uCoz