Форма входу
Логін:
Пароль:

Пошук

...

Консультації
Пошуково-дослідницька діяльність дітей дошкільного віку (80042)
Інклюзивна освіта в контексті реалій сьогодення (16622)
Організація роботи з обдарованими дітьми (21217)
Організація ігрової діяльності в дошкільному навчальному закладі (54514)
Розмова вихователя з дітьми (15775)
Структура інтелекту Дж. Гілфорда (11393)
Обдарований чи талановитий? (6629)
Програма з розвитку психоемоційної сфери та особистості у дітей дошкільного віку (4-5 років) (7664)
Методична робота в дошкільному навчальному закладі (110699)
Супровід дитячого розвитку та покращення батьківської компетентності (5283)

Категорії розділу
Статті по вихованню [53]

Погода в Вінниці

Головна

Реєстрація

Вхід
Вітаю Вас Гість | RSS


Слов'яночка


Субота, 25.11.2017, 02:56
Головна » Консультації » Статті по вихованню

Програма з розвитку психоемоційної сфери та особистості у дітей дошкільного віку (4-5 років)
О. Марінушкіна, Т. Шубіна
Дошкільне дитинство — період розвитку емоцій. Через емоційну сферу дитина засвоює знання про навколишній світ, ознайомлюється із загальнолюдськими цінностями, встановлює взаємини з навколишнім середовищем. Дитина через пізнання свого внутрішнього світу, через поєднання його з навколишнім світом вчиться спілкуватися, керувати своєю поведінкою, уважно ставитися до своїх потреб, обираючи при цьому найактуальніші, формувати власні цінності та правила. Це довгий і достатньо складний процес. Інколи дорослі майже не приділяють уваги формуванню і розвитку емоційно-вольової сфери дитини, через це можуть виникати емоційні, нервові розлади у дошкільника, які у шкільному віці набувають подальшого розвитку.
Пропонований матеріал — це комплекс занять, що допоможуть в розпитку творчих здібностей та особистісних характеристик дитини, зокрема здібності до емпатії (здатності до співпереживання).
Під час виконання запропонованих завдань дошкільник опановує певні навички та вміння щодо: налагодження партнерських стосунків з однолітками, дорослими; розвитку свого внутрішнього емоційного світу та вміння володіти власними емоціями та поведінкою.
Заняття є інтегрованими, тому важливо проводити їх під дитячу музику. Проводяться ці заняття у формі групових або індивідуальних за участі дорослого.
Заняття сприяють розвитку самооцінки дитини, розумінню нею проблем власного внутрішнього світу, зосереджують увагу дітей на співвідношенні характеру емоційної поведінки з її наслідками для оточуючих, сприяють розвитку почуттів приязні, жалю, безкорисливості, вдячності та відповідальності за власні вчинки.
Комунікативні ігри-вітання
Кожне заняття починається з певної комунікативної привітання. Наводимо приклади таких ігор.
1. Діти посміхаються, дивляться одне одному в очі: вітаються пальчика ми, долоньками, ліктями, носиками.
2. Гуляють вільно залою, за сигналом ведучого або після закінчення музики зупиняються і вітаються різними способами з тими, хто знаходиться поруч. Наприклад: вигадують свої «іноземні», «інопланетні» вітання; йдуть по колу одне за одним, співаючи:
Мы заводим, мы заводим, Мы заводим хоровод.
Потім повертаються одне до одного і співають: «Добрий день! Вітаю!», обираючи спосіб привітання: мізинчиками, великим пальцем, тильною стороною долоні.
3. Ведучий проспівує: «Добрий день», затягуючи наголошений склад або проспівуючи його швидко. Діти повинні відреагувати на закінчення звучання складу, Діти парами утворюють два кола. Під музику йдуть кроком хороводу в різні боки. На закінчення музичної фрази зупиняються і вітаються з тими, із ким зустрілися.
4. Гра «Потяг» («Голубий вагон» В. Шаїнського).
Два «потяги» рухаються назустріч одне одному. Зустріч відбувається в центрі зали (станції «Привітна», «Уклінна», «Зніми капелюх»). Діти зі стрічних потягів простягають руки, кланяються тощо.
5. На Чарівній Галявині, де всі тварини, рослини, предмети вміють розмовляти, діти перетворюються на плакучу вербу, дзюркотливий струмок, скрипучий пень, струнку березу, шовкову траву. Ведучий ходить
Галявиною і вітається з усіма. Діти відповідають, прагнучи передати ігровий образ.
6. «Музичні привіти».
Діти вітаються, передаючи різні настрої.
7. «Хто привітався?»
Одна дитина стоїть в центрі кола Із заплющеними очима. Хтось із дітей говорить або співає: «Здрастуй, Іванку!» Він (Тванко) підходить до того, хто з ним привітався, і тисне руку.
8. «Діти і дорослі».
Частина дітей виконує роль дорослих, решта — дітей. Потрібно показати, як «не слід вітатися» і дорослим, і дітям.
9. «На стежинці вітань».
Діти йдуть одне за одним І по «ланцюжку» називають, не повторюючись, слова вітань. Якщо слів не залишилося, тоді необхідно повторити назване, але вимовити його або з новою інтонацією, або в іншому настрої, або з якимсь жестом.
10. «Придумай вітання» для улюбленої іграшки, для  мами, для бабусі та ін.

Комунікативно гра «У гості»
(орієнтовні варіанти, з ускладненням)
1.   Дорослий співає:
Вот пойду я в гости, Вот пойду я к детям. Ждут ли меня дети? Ждут ли меня в гости?
Ведучий ходить перед дітьми, заглядаючи їм у вічі.
Творче завдання для дитини: імітувати звучання дзвоника, коли дорослий доторкнеться до неї (до плеча, ґудзичка тощо).
Потім дитина «зустрічає» дорослого (тут необхідно обговорити, як можна зустріти гостя).
2. Під спів дорослого діти по черзі (парами) «ходять у гості» (партнера
обирають за бажанням).
Умова: всі діти повинні бути обрані. Кожному пропонується імпровізувати «пісеньку дзвоника», але не повторюючи інтонації одне одного.
3. Ведучий в якомусь образі (в гості йде «кішечка», «собачка», «лисичка»).
Йому необхідно передати характер героя, а дитині, до якої завітав гість,—
обрати варіант поведінки — як його зустріти (зрадіти, здивуватися),
привітати, а потім жестами запросити «увійти».
4. «Гість» іде з подарунком. Він «гарно вбирається», несе акуратно подарунок. Перед «дверима» витирає ноги. Дзвоник тепер знаходиться на
долоньці у «господаря». (Дітям потрібно запропонувати придумати
мелодії для дзвоників.)
5. «Дзвоники веселі та сумні» (мажор — мінор).
Дитина повинна відреагувати на «настрій» дзвоника. Він означатиме, в якому настрої (гарному або поганому) «господар будинку». Його потрібно розвеселити або порадіти разом із ним. (Діти мають пояснити, чому в них той чи інший настрій і що потрібно зробити у такому випадку.)
6. «Звірятка» йдуть у гості з різними настроями: «котик» веселий (сум
ний); «собачка» заблукав та ін.
7. Необхідно обрати будь-який із попередніх варіантів, але тепер у гості
потрібно йти до «лисички». Вона сумує. її необхідно підбадьорити, підтримати.
Творче завдання: покликали «лисицю».
Уж ты, Лисонька-лиса, Все му свету ты краса.
8. «Кішечка» йде в гості й зустрічає когось.
Відбувається діалог за принципом: «Киценько-Мурисенько, де ти була?»
У гості вони йдуть разом.
9. Хтось телефонує і запрошує в гості.
10. Дитина йде в гості, але вона не «знає» номера квартири. Вона стукає в будь-яку квартиру і запитує...
11. «На вулиці йде дощ». Дитина приходить у гості «мокрою» — «господар»
піклується про неї та допомагає швидше «висохнути».
12. Діти посварилися.
Самостійні варіанти.

Гра «Планета Усмішок»
Обладнання: пласкі «ракети» семи кольорів веселки з отвором посередині. Варіанти ракет (всього 7) можуть бути різноманітними (великими і маленькими — для кожного).
Ракети можна розташувати на підлозі (тоді діти ставатимуть у центр), можна тримати їх перед собою, виглядаючи в отвір, можна підвісити на волосіні тощо. Ракети завжди повинні перебувати в полі зору дітей.
ХІД ГРИ
«Входження»
Запропонувати дітям вирушити на Планету Усмішок, де відбуваються якісь незрозумілі події. Зачитати листа від Правителя Планети, який повідомляє, що всі жителі перестали усміхатися і потребують допомоги. Ведучий запитує дітей, чи згодні вони допомогти в цій нелегкій справі. Для того щоб вирушити туди, необхідно виконати деякі умови.
Умови гри
1. Гарний настрій (якщо він поганий, краще залишитися вдома).
2. «Перевірка готовності до польоту».
Дорослий пропонує дітям надягнути уявні скафандри, космічне взуття, рукавички і заплющити очі.
Дорослий повинен «перевірити», чи добре надягнуті «скафандри», торкнутися голови, рук дитини, погладити, коментуючи свої дії приблизно так: «Чи щільно сидить костюм?», «Які теплі й товсті рукавиці!», «Який чудовий вигляд ти маєш у цій формі!»
Потім дітям потрібно запропонувати «зайняти місця» в ракетах. Діти можуть стояти на підлозі або взяти в руки ракети. Велику ракету може тримати командир.
3. Перед стартом усі мають посміхнутися (в отвір ракети).
Звучить «космічна музика».

Гра «На Планеті Усмішок»
Дорослий перетворюється на Правителя Планети Усмішок. Він вітає гостей, говорить, що на цій планеті прийнято знайомитися з кожним особисто.
1. Спочатку необхідно провести комунікативні ігри:
1) «Знайомство»  (діти  вимовляють,  проспівують,  проплескують свої
імена по ланцюжку).
2) «Вітання» (діти  вчаться  вітатися,  як жителі  Планети Усмішок:  із
посмішкою, підморгуючи одне одному, за мізинчики, ліктиками тощо;
вони вільно рухаються залою, вітаючись одне з одним, передаючи
певні почуття: здивування, радість).
2. Розв'язання проблеми.
З'являється один із жителів Планети Усмішок (іграшка, м'ячик, кулька, ідо незвичайно прикрашені або розмальовані). Діти допомагають мешканцеві планети пригадати, як він раніше вмів усміхатися. Вони передають його одне одному по колу і промовляють слова вітання з посмішкою.
Сумна усмішка зникає. (її можна прикріпити зверху, а потім зняти або придумати, як можна перетворити сумну посмішку на веселу, наприклад шляхом «перевертання».)
За бажанням можна ускладнити завдання, запропонувавши дітям самостійно придумати, як навчити жителів знову посміхатися.
3. Колективна пісня, танець (за бажанням дітей або за пропозицією веду
чого).
4. Вирушення додому. «Діти в невагомості» (психогімнастичні етюди).
5. Повернення.

Гра «Музичний телефон»
Обладнання для гри можна виготовити по-різному. Це може бути планшет зі стрілкою в центрі, а навколо різнокольорові ноти та будиночки, в яких живуть ці веселі ноти.
Телефон може мати і сучасний вигляд, але замість цифр — ноти.
Будиночки всіх кольорів веселки повинні бути універсальними (для використання в інших іграх).
У віконця можна вставляти малюнки з різними змістом.
ХІД ГРИ
«Входження»
Дорослий пропонує дітям вирушити у веселе різнокольорове місто (показує будиночки) І пограти в незвичайний телефон (показує). Замість номерів тут ноти.
Якщо покрутити диск і вибрати нотку будь-якого кольору, можна поговорити з нотками (спочатку їх роль виконує дорослий). Діти по черзі підходять до музичного телефону і виконують завдання.
Діалог може бути таким. «Нотка» запитує, хто телефонує, і просить проспівати своє ім'я, потім запрошує в гості у свій будиночок.
Дитина шукає будиночок того ж кольору, що і обрана нею нотка, І заглядає в будиночок, потім повертає аркуш із малюнком зворотним боком до всіх дітей. На малюнку зображені діти, які співають, танцюють, граються, водять хоровод, слухають музику.
Гравцям пропонуються різні варіанти у віконцях: музичні інструменти, Ілюстрації до пісеньок, звірятка, в яких є загадки або завдання для дітей, що підготували веселі нотки.
Завдання можуть бути найрізноманітнішими. У кожному будиночку — повий «вид діяльності» (наприклад, комунікативні ігри: «У гості» (до нотки), «Знайомство з нотками», «Імена»).
Ритмічні Ігри
Гра «Запаліть ліхтарик»
Діти стають по колу. «Весела нотка» просить дітей запалити «ліхтарик» біля її будинку. «Ліхтарик засвітиться», якщо всі діти по черзі передадуть «іскорку» за допомогою сплеску (притупування або якось інакше) ритмічно одне одному. Дорослий задає ритм, а діти по одному «засвічуються».
Умови гри
Діти не повинні поспішати, всім необхідно дуже уважно стежити за грою, інакше, якщо хтось пропустить чергу, «ліхтарик не засвітиться». Відповідальність кожної дитини за успішне виконання завдання є дуже високою.
Варіанти
Діти тримаються за руки і заплющують очі, «іскорка» передається тільки певним умовним сигналом, наприклад,'двома ритмічними ударами вказівного пальця по долоньці сусіда.
Якщо дорослий отримує сигнал, який пройшов по колу, то він повідомляє дітям, що «ліхтарик засвітився», якщо цього не відбувається, то потрібно замінити завдання на більш легке.
Розв'язання проблемної ситуації
Одна з «ноток» засмучена. Вона розповідає дітям таку історію. У місті жила-була Чарівна Сопілочка. Вранці вона будила жителів міста чудовими звуками.
Жителі міста прокидалися завжди з чудовим настроєм, із радістю бралися до роботи. Місто завжди було ошатним, веселим, і всі його жителі були щасливими.
Але одного разу в місто прийшов Злий Хлопчик і вкрав у Сопілочки її чудову пісеньку. Вранці, коли всі прокинулися, чудової музики не було. Городяни дуже засмутилися, справи у них не йшли на лад. Обличчя перехожих були похмурими, і навіть кішки перестали муркотіти. (Тут «нотка» має запитати в дітей: «Як допомогти Хлопчикові виправитися?»
Діти пропонують свої варіанти, потім придумують красиву мелодію для Сопілочки, щоб вона ожила.)
Після цього гра триває. «Нотки» пропонують дітям заспівати, виконати улюблений танець, хоровод тощо.
Наприкінці гри діти придумують на прощання красиві слова, фрази, жести.

Гра «Ковпачки»
Обладнання: сім різнокольорових циліндрів-ковпачків будь-якого розміру. Два конуси однакового кольору, шо вставлені один в один.
На зовнішньому конусі є невеликий отвір, але він непомітний, оскільки внутрішній ковпачок закриває його.
За необхідності внутрішній конус повертається і ковпачок «оживає».
ХІД ГРИ
«Входження»
Дорослий пропонує дітям уважно подивитися на конуси і сказати, на що вони схожі. Потім просить здогадатися, який із ковпачків, на думку дітей, є чарівним. Діти повинні обрати ковпачок. Ведучий повідомляє, що ковпачки дійсно чарівні. Вони виконують бажання, але тільки особливі бажання, що стосуються власне людини, її стану або людей у цілому.
Наприклад, можна побажати, щоб якийсь хлопчик або дівчинка навчилися усміхатися чи розучилися кривдити інших. Діти по черзі вдягають чарівний ковпачок і говорять свої бажання. Ведучий висловлює своє сподівання на те, що ці бажання здійсняться. Далі ведучий пропонує погратися з ковпачками, які «оживають». Один ковпачок «хоче» привітатися з усіма дітьми (комунікативна гра «Вітання»).
Другий ковпачок збирається в гості (комунікативна гра «У гості»). Можливим є використання музичних фрагментів: діти наспівують улюблену пісеньку, поки «йдуть у гості», потім співають пісні разом із «господарями».
Третій ковпачок знайомиться з дітьми. Проводиться гра «Імена». Четвертий ковпачок дуже засмучений, тому що забув веселу пісеньку і не може її пригадати. Дітям дається творче завдання скласти красиву, веселу мелодію, допомогти ковпачку. (Ковпачок може засмутитися з будь-якого приводу: можливо, через якісь негативні прояви в поведінці дітей або в підготовці до заняття. Тоді дітям ставиться завдання щодо подолання і профілактики подібних явищ.)
Решта ковпачків виявляє бажання погратися з дітьми. Вони «перетворюються» на «дзвоники». Проводиться мовленнєва ритмічна гра «Дзвоники-бубонці» («Колокольцы-бубенцы, раззвонились - молодцы!»).
Діти обирають імена «дзвоникам», придумують їхні маленькі пісеньки з відповідною інтонацією.
Потім розподіляються на групи. «Дзвоники» вимовляють текст: із докором, із захопленням, сердито, радісно, тепло, дзвінко; по ланцюжку — по одному слову; голосно і тихо, посилюючи звук; із притупуванням, клацанням, плесканням тощо. Наприкінці дзвоники «запрошують» усіх потанцювати. Звучить вальс. Діти вільно танцюють.

Гра «Ковпачки перетворюються»
Обладнання: до конусів, які були використані на попередньому занятті, додаються невисокі конуси з наклеєними на, них зображеннями тварин: зайчика, лисички, ведмедя, жабки, вовка, білочки, пташки (або свійських тварин). Маленький конус надягається зверху, і «ковпачок перетворюється» на якесь звірятко.
ХІД ГРИ
«Входження»
Ведуча повідомляє дітям, що сьогодні вони будуть свідками дивних перетворень. Але, на жаль, вона забула чарівні слова («умови»),
Дітям необхідно підказати (придумати) якісь чарівні заклинання. Дошкільнята можуть об'єднається по декілька осіб і придумати ці слова разом.
Нарешті потрібні слова знайдені й починаються «перетворення».
Ведуча користується кошиком, скринькою, в яку опускає простий ковпачок, а дістає іграшку. Стане в нагоді хустка, за допомогою якої відбуваються зміни. Можливим є і простіший варіант, коли «голова» іграшки просто на очах дітей надягається на конус.
Перетворення на звіряток відбувається поступово. Діти самостійно обирають, який ковпачок буде наступним.
Щоб діти здогадалися, хто з'явиться, ведуча загадує загадки, але не просто читає, а ритмізує їх, наприклад:
В гору — бегом, А с горы — кувырком.
Перший рядок — плескання з підняттям рук або ляскання однією долонею по руиІ, яка зігнута в лікті й підведена («гора»).
Другий рядок — «кулачки» з опусканням рук або удари «кулачком» по «горі» в низхідному напрямку.
Можливими є варіанти з паличками, кубиками, будь-якими шумовими інструментами.
З'являється Заєць, і проводиться ускладнений варіант комунікативної гри «Вітання». Лисичка починає хвалитися:
Уже я — Лисонька-Лиса,
Всему свету я — краса!
Ведуча пропонує дітям похвалити Лисичку. Кожний хвалить по-своєму. Повторення тексту в оригіналі не обов'язкове. Діти можуть проспівати ці слова, погладжуючи Лисичку і заглядаючи їй в очі. Лисиця задоволена дітьми, вона допомагає перетворити наступний ковпачок на Вовка або Ведмедя. Герої Із задоволенням вирушають у гості (комунікативна гра «У гості», з ускладненням).
Пташка, яка з'явилася потім, повідомляє новину: ця Інформація може бути пов'язана з певними подіями, що відбуваються в групі (наприклад, якийсь хлопчик допоміг бабусі, дівчинці та ін.). Пташка може розповісти про результати якихось добрих вчинків дітей. Вона повідомляє, шо в неї чудовий настрій, і пропонує дітям заспівати їхню улюблену пісню.
Потім з'являється Жабка, перед «перетворенням» якої звучить загадка:
Прыгает тютюшечка —
Сам не зверь, не птюшечка.
Діти зображують «тютюшечку» — яка вона, як рухається, який у неї настрій, стан (етюд «Веселе болото»). Під музику жабки танцюють, виконують різноманітні вправи.
Білочка знайомиться, пропонує пограти зі своїми іменами.
(Мовленнєва ритмічна гра «Імена»)
Порядок появи героїв — довільний. Завершується заняття танцем.

Гра «По дорозі з хмарами»
Обладнання: Із паперу або Іншого матеріалу, наприклад поролону, вирізані хмари, шо формою нагадують різних тварин. Хмари можуть бути розташовані на підлозі або стінах, підвішені до стелі тощо.
ХІД ГРИ «Входження»
Ведучий пропонує вирушити до Країни Різнокольорових Хмар.
Умови гри
Туди можна потрапити тільки таємничою дорогою. Потрібно кожному придумати, як йтимуть «таємничі ноги» таємничою дорогою. «Дорогою» (мовна ритмічна вправа)
По таинственной дороге Шли таинственные ноги... Как они шли?
Діти по ланцюжку промовляють і виконують рухи за текстом (легко,
важко, ніжно, швидко тощо).    
Ведучий пропонує розглянути уважніше хмари, адже вони когось нагадують. Хмари:
• «півник» (ритмізація загадки: «Хвост с узорами, сапоги со шпорами»);
• «лисиця» (комунікативна гра «Лисиця пішла в гості» або «Похваліть
лисицю»);
• «пташка» (можна використати загадку про ритм або виконати на металофоні мелодію однієї з улюблених пісень; можна запропонувати дитині загадати для інших дітей, яку пісню виконує «пташка»).

Гра «Чарівні фарби»
Обладнання: кожна фарба є круглою «книжкою» одного кольору, верхній бік якої — рівний круг діаметром приблизно 20 см, а знизу — круг або круги такого ж діаметра, що зігнуті навпіл і наклеєні однією половиною до верхньої частини.
Перевернувши «фарбу» і розгорнувши «сторіночки» на зворотному боці, ведучий може отримати потрібне зображення (наприклад, на розвороті жовтої фарби — круглу золоту рибку тощо).
ХІД ГРИ
«Входження»
Ведучий повідомляє дітям, шо у нього в гостях був веселий художник Малярик, який залишив на згадку чудові фарби. (Демонстрація різнокольорових кругів, які можна розташувати на «палітрі» з білого паперу.)
«Фарби» можуть самі перетворюватися на різноманітні іграшки, малюнки. Ведучий бере по одній «фарбі», і діти виконують завдання, що пов'язані Із зображенням якого-небудь предмета на розвороті круга.
Варіанти
Червона (квітка, м'яч, півник, шапочка, корабель з яскраво-червоними вітрилами, кленовий лист);
Жовта (Колобок, сонечко, рибка, барабан, труба);
Оранжева (рудий кіт, білочка, лисиця, апельсин, рудий клоун);
Зелена (жаба, огірок, коник, ялинка, окуляри);
Блакитна (крапелька, дзвоник, ковпачок, кит);
Синя (хмара, слива, джинси);
Фіолетова (може бути пляма, яка хотіла все зіпсувати, або грозова хмара чи покривало Хмурени).
Ведучий обирає потрібне зображення, коли готується до гри.

Гра «Кольорові олівці»
Обладнання: круглі шапочки хроматичних кольорів та «олівці». «Олівці» можуть бути пласкими, розміром з альбомний аркуш, привабливими, яскравими, їх можна тримати в руках або повісити на груди. Дорослий — Простий Олівець (атрибути — за бажанням ведучого).
ХІД ГРИ
«Входження»
Ведучий пропонує дітям вирушити до Школи Кольорових Олівців.
Школа знаходиться далеко. ПІД музику діти йдуть: м'якою шовковистою травою;
• скошеним лугом (трава колеться);
• тихо, обережно повз гніздо лісової пташки, щоб не злякати її;
• перестрибують калюжі на дорозі.
Нарешті підходять до Школи. їх зустрічає Веселий Олівець (ведучий перевтілюється за допомогою декількох атрибутів: шапочки і кольорової накидки або рукавиці у формі олівця).
Звучить пісенька «Веселий карандаш» (сл. 3. Север'янової, муз. М. Кармінського).
Я самый веселый
Из всех карандашей.
Я открываю школу
Для малышей.
Не писать, не читать
Буквари и книжки —
Здесь учиться рисовать
Будут ребятишки.
Кто хочет учиться,
Кто с ленью не знаком —
Спешите подружиться
С карандашом.
Веселий Олівець вітається з дітьми (один із варіантів комунікативної гри «Вітання»).
Олівець пояснює, що в цій Школі діти вчитимуться малювати не те, що є насправді, а уявні малюнки. Олівець (дорослий) пропонує дітям перетворитися на олівців. Колір діти обирають за бажанням, а потім виконують завдання. Ведучий просить сказати, що можна намалювати червоним олівцем. Діти по ланцюжку називають, які малюнки вони могли б намалювати. Ведучий пропонує намалювати уявні червоні квіти: троянди, маки, тюльпани, гвоздики (етюд «Квіти на галявині»). Під музику «квіти» ростуть, нахиляють голівки, тягнуться до сонечка, розтулюють пелюстки. Ведучий підходить до будь-якої дитини і запитує (наспівує):
Вот цветочек красный,
Нежный и прекрасньш.
Какой ты, цветочек?
Діти відповідають.
Після того, як діти назвуть свої малюнки, ведучий пропонує намалювати лисичку оранжевим олівцем.
Відбувається повторення завдання «Лисонька-Лисиця» з ускладненням. Той, хто похвалить лисичку, сам стає нею.
За бажанням ведучого можна заспівати дітям відому пісеньку «Оранжевое небо», а можна потанцювати під сучасну композицію «Стильньїй оранжевьій галстук».
Жовтим олівцем (після відповіді дітей) ведучий пропонує намалювати яскраве тепле сонечко. Необхідно ритмізувати закличку:
Солнышко красное, Гори, гори ясно!
Ведучий пропонує відповісти на запитання, чому сонечко золоте або жовте, чому кажуть, що сонечко червоне. Діти відповідають.
Ведучий загадує загадку проте, що намалює зелений олівець: «Прыгает тютюшечка, сам не зверь, не птюшечка». Далі відбувається гра «Жабенята ходять у гості» або ритмізація загадки.
Блакитний Олівець пропонує намалювати чисту, прозору воду (вправа «Гра з водою» або хоровод «Пішла сила та за водою»). Можна запропонувати ситуацію, пов'язану з використанням води в житті дітей. Можна пригадати пісню В. Шаїнського «Голубий вагон».
Синій Олівець малює дзвоники (гра «Дзвоники-бубонці»), Фіолетовий Олівець може намалювати якийсь поганий вчинок дитини (він сам «розповідає» про себе). Можливо, діти намалюють і розкажуть про свої страхи. Це завдання можна виконати і на початку заняття. Наприкінці ведучий викладає всі олівці і нагадує, що разом олівці схожі на веселку.
В. Федоров Все в тетрадке Запестрело. Хороши Карандаши! Красный, Синий, Желтый —
Смело Все рисуют От души.
Друг за другом, Круг за кругом! Не жар-птица Здесь парит — Это радуга Над лугом Всеми красками Горит!
Усі разом танцюють під веселу музику. Прощаються з Олівцем.
У святковому варіанті наприкінці з'являється Тітонька Веселка, яка приносить якісь подарунки.

Скачати повну статтю в файлі Word можна в Архіві статей.

Категорія: Статті по вихованню | Додав: VinDNZ1 (29.09.2009)
Переглядів: 7665 | Теги: діти, консультації, ігрова діяльність, виховання | Рейтинг: 5.0/3
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Меню сайту

Наші фото

Друзі сайту
Вінницьке міське управління освіти

Вінницька міська рада

Вінницька ОДА

Урядовий портал

Міністерство освіти і науки України


Наші діткиsadochok.org - Дитячі садочки Києва



Наша кнопка
slovyanochka.at.ua - ДНЗ №1 Слов'яночка м. Вінниця
отримати код

Статистика

Рейтинг@Mail.ru



Copyright ORIGAMI © 2009-2017Хостинг від uCoz