Форма входу
Логін:
Пароль:

Пошук

...

Консультації
Сучасне заняття: формальні, змістові та структурні ознаки (36397)
Дівчатка: які вони? Психофізіологічні особливості (5471)
Структура інтелекту Дж. Гілфорда (11167)
Сучасний зміст екологічного виховання (23135)
Гра-стратегія, як засіб формування творчої особистості (9976)
Системність у навчанні творчого розповідання (23275)
Обдарований чи талановитий? (6576)
Ігри з природним матеріалом (15595)
Що таке обдарованість? (8747)
Роль дорослого в розвитку творчих ігор (9105)

Категорії розділу
Статті по вихованню [53]

Погода в Вінниці

Головна

Реєстрація

Вхід
Вітаю Вас Гість | RSS


Слов'яночка


П`ятниця, 22.09.2017, 05:27
Головна » Консультації » Статті по вихованню

Системність у навчанні творчого розповідання
М. Сафонова, А. Пасічник
Розвиток креативності — одне з важливих завдань Базової програми. Як його реалізовувати у мовленнєвій діяльності? Як запалити у дитини вогник творчого розповідання?
Проблема розвитку словесної творчості завжди була однією з найбільш актуальних для дошкільної освіти.
Хоча інтерес до словесної творчості у дітей виникає досить рано, але скласти повноцінну художню розповідь дитина старшого дошкільного віку не спроможна. Тому науковці наголошують на важливості самого творчого процесу як невід'ємної складової формування особистості дитини.
Творча мовленнєва діяльність виникає в дошкільному віці у процесі спілкування дитини з ровесниками та дорослими, активного пізнання нею довкілля. Відбувається вона на рівні зв'язного висловлювання і є наступним після словотворчості етапом, на якому дитина здобуває знання про мову і мовлення, творчо опановує мову.
Словесна творчість — це організоване за законами логіки, граматики й композиції мовлення, що має тему, виконує комунікативні функції, наділене відносною самостійністю і завершеністю, може бути розчленованим на більш чи менш значущі структурні компоненти.
Компетентність дитини у мовленнєвотворчій діяльності визначається її вмінням виявити творчу уяву, естетичну чутливість, емоційно-ціннісне ставлення до навколишнього світу.

Умови, необхідні для словесної творчості дошкільнят
• Сформованість творчої уяви як центральне психічне новоутворення у дітей старшого дошкільного віку.
• Наявність у дитини мовленнєво-творчих здібностей.
• Достатній рівень розвитку мовлення та наявність знань про навколишній світ.
• Інтерес дитини та зацікавленість педагога, його вміння керувати творчою діяльністю дітей.

Одним з найефективніших методів розвитку словесної творчості є творче розповідання як продуктивна діяльність, результатом якої є зв'язна, логічно послідовна розповідь. На відміну від фактичної розповіді (переказу, сюжетної розповіді з досвіду, опису по пам'яті), яка ґрунтується на роботі сприймання, пам'яті, відтворювальної уяви, в основі творчих розповідей лежить робота творчої уяви. Обов'язковими компонентами такої розповіді мають бути самостійно створені дитиною нові образи, ситуації, дії. При цьому діти використовують свій набутий досвід, знання, але по-новому комбінують їх.
У дітей дошкільного віку переважає відтворювальна уява. У практичній, предметній діяльності, вона широко виявляється вже у ранньому і молодшому дошкільному віці під час гри, конструювання, малювання. У словесній діяльності вона набуває більш активного і творчого характеру наприкінці шостого року і на сьомому році життя. Це дає можливість навчати творчого розповідання. Причому, розпочинати роботу варто з творчого розповідання на наочній основі.
Великою мірою успіх роботи з навчання творчого розповідання залежить від особистості вихователя, його умілого керівництва, зацікавленості дитячою творчістю, здатності брати в ній активну участь, вміння правильно підібрати прийоми навчання. Серед прийомів навчання творчого розповідання виділяють такі.
• Основні: зразок, план, аналіз.
• Допоміжні: запитання, нагадування, вказівка, заохочення, підказка.
• Специфічні: запис дитячих розповідей, створення альбомів та книжок з творчими розповідями дітей, придумування розповідей-мініатюр, об'єднаних однією дійовою особою, повторення розповіді товариша та ін.

Види творчих розповідей
Існують різні види творчих розповідей залежно від матеріалу, що є джерелом виникнення сюжету.
Творчі розповіді на наочній основі
1. Сюжетна розповідь про іграшку,
2. Розповідь за сюжетною ігровою обстановкою.
3. Розповідь за сюжетною картиною.
4. Розповідь-мініатюра за картинкою-сюрпризом.
5. Розповідь за картинкою про природу.
6. Розповідь-роздум.
7. Розповідь-етюд.

Творчі розповіді на словесній основі
1. Продовження розповіді вихователя.
2. Розповідь на тему, запропоновану вихователем.
3. Розповідь за планом вихователя.
4. Розповідь за опорними словами.
5. Розповідь про смішний епізод.
6. Розповідь за мотивами знайомих художніх творів.
7. Казка-небилиця.
Складання творчої розповіді, казки за власним сюжетом.

Прийоми навчання творчого розповідання
Кожен вид творчих розповідей потребує своїх прийомів навчання.
Так, наприклад, перд тим, як пропонувати дитині складати творчі розповіді про іграшку, вихователь має дати зразок, тобто сам описати іграшку і розповісти, як нею можна гратися (скажімо, провести дидактичну гру «Магазин іграшок» чи «Подарунок»). Надзвичайно корисними є заняття з роздатковим матеріалом. Е.П. Короткова розробила такі заняття з механічними і музичними іграшками.
Коли педагог знайомить дітей з новим завданням, він може використовувати зразок розповіді, план та інші прийоми. Наприклад, показуючи іграшку, вихователь пропонує дітям придумати розповідь про хлопчика або дівчинку, у яких нібито була ця іграшка. Ось найбільш вживаний план такої розповіді.
1. Як опинилася ця іграшка у дитини?
2. Яка вона була?
3. Що дитина з нею робила?
На перших заняттях доречно розпочинати роботу з першого і третього пунктів плану, підказавши дітям 2-3 варіанти для складання розповідей (іграшку купили, подарували — хто, коли, з якого приводу; з іграшкою хлопчик грався не один, а з товаришем, або приніс іграшку у дитячий садочок).
Складнішим завданням є складання дітьми розповідей про одну іграшку, але з різними сюжетами. Якщо дітям важко його виконати, або діти дотримуються названих варіантів і ніхто не виявляє творчої ініціативи, вихователь може запропонувати кілька варіантів розвитку сюжету (іграшку знайшли — хто, де, коли?). Нова зав'язка призведе до зміни змісту розповіді.
У подальшій роботі наведений вище план може бути доповнений такими пунктами: Чи довго іграшка була у дитини? Що робила дитина, щоб іграшка залишалася цілою і гарною? Ці запитання також спонукають дітей до творчого виконання завдання.
На подальших заняттях з демонстраційним, а потім і з роздатковим матеріалом можна використовувати вже 2 іграшки, а також елементи декорації (тваринки, ялинку, ляльку і хатинку; ляльку, стіл, плиту, посуд).
Складання творчих розповідей можна поєднати з розігруванням, показом дій. Для цього слід підготувати достатню кількість іграшок, матеріал для декорації (будиночки, дерева, парканчики), щоб дитина могла використати його відповідно до свого задуму. Такі заняття дуже зацікавлюють дітей, вони із задоволенням слухають і дивляться Інсценування товаришів.
Спочатку роль оповідача складна для дитини, оскільки потребує швидкої реакції, розподілу уваги між показом та словом. Тому на першому занятті вихователь пропонує зразок розповіді, повторює його 2-3 рази і пояснює, як потрібно розповідати. Наприклад: "Сьогодні ми знову будемо придумувати розповіді про іграшки, але не такі, як раніше. Я приготую свій стіл. Потрібно говорити і відразу пересувати іграшку на столі. Подивіться, ось легковий автомобіль. Послухайте розповідь про нього: "Одного разу водій виїхав на роботу (пересуває автомобіль). Раптом він згадав, що не заправив пальне у машину (зупиняє машину). Нічого робити, доведеться повертатися (повертає авто). Набрав водій бензину (зупиняє машину біля краю стола) та швиденько поїхав на роботу (швидко пересуває машину)».

Складнішим видом роботи є розповідання за сюжетною ігровою обстановкою. Воно наближається до розгорнутого творчого розповідання, але спирається на наочний матеріал. Дітям пропонують скласти невелику сюжетну розповідь про розміщену в певному порядку групу іграшок. Це потребує складної аналітико-синте-тичної діяльності, тому корисним буде використання прийому розігрування ситуацій. Специфіка цих розповідей полягає у тому, що дитина одночасно розв'язує три завдання: вигадує сюжет, рухає іграшки по столу та розповідає слухачам про дії іграшок. Тобто дитина — драматург, режисер і актор одночасно.

У старшому дошкільному віці діти вчаться складати творчі розповіді за картиною. Але слід пам'ятати,  що творчі розповіді за картиною можливі лише тоді, коли діти вже вміють добре бачити і розуміти картину та відтворювати зміст зображеного у зв'язній розповіді.
Заняття з творчого розповідання за картиною проходять у два етапи: організація сприймання, розглядання картини та навчання розповідання за її змістом. Продуктивність другої частини заняття цілком залежить від результативності першої, тобто від того, наскільки ефективно був організований процес сприймання.
Стимулюючим моментом у цьому разі можуть бути пластичні етюди — дітям пропонують спочатку повторити рухи, міміку, пози героїв картини, спробувати зрозуміти їхній стан, а потім розповісти про це.
Ефективним прийомом є творче завдання складання віртуальних діалогів, яке допомагає уявно увійти в ситуацію, зображену на картині, насичує розповіді дітей цікавими подробицями. Застосувавши прийом сполученого мовлення — дорослий починає фразу, а дитина її продовжує — педагог допомагає дітям добирати репліки, підтримувати діалог.
Доповненням до бесіди за змістом картини є модифікована методика сприймання зображеного на картині різними органами чуттів, розроблена російськими науковцями І. М. Мурашківською та Т.А. Сидорчук. Ця методика спрямована на формування у дітей вміння сприймати зображення через уявні можливі відчуття від зіткнення з різними об'єктами та передавати свої враження у зв'язному висловлюванні.
Послідовність вправ за цією методикою може бути такою.
1. Виокремлення об'єктів, зображених на картині.
"Як справжнім дослідникам, вам подобається все вивчати, розглядати, слухати. Якщо так, то ваша рука може швидко й легко перетворитися на підзорну трубу. її треба тільки скласти так, щоб утворилася трубка. А тепер давайте спробуємо побачити крізь неї та назвати тільки один якийсь предмет на картині — великий він чи малий— все одно".
2. Встановлення  різного  рівня  залежностей  між об'єктами.
"Ви, як справжні дослідники, вже вмієте побачити на картині найдрібнішу, найнепомітнішу річ та назвати її. Проте ніщо не існує саме по собі. Спробуйте поєднати два будь-які предмети, зображені на картині, визначити зв'язок між ними, встановити, чому вони важливі один для одного".
3. Уявлення об'єктів через сприймання їх різними аналізаторами.
"Уявіть, що наша картина незвичайна, і до неї додаються спеціальні навушники {або рукаеички), через які можна почути всі звуки (або доторкнутися до будь-чого) на картині. Тож "послухайте" уважно і скажіть, що ви почули (або відчули)".
Останній етап можна використати як самостійний, запропонувавши дітям зосередитися на окремих об'єктах картини, придумати уявні варіанти "почутих" звуків І слів (аналогічно ароматів, відчуттів тощо), імітувати їх, придумати діалоги від імені персонажів. Виконання цих творчих завдань забезпечить високий рівень інтелектуальної, емоційної, мовленнєвої активності, дасть змогу підтримувати протягом усього заняття гарний настрій та інтерес дітей до процесу сприймання і, що важливо, бажання розповісти про свої враження.

Дуже цікаво проходять заняття з творчого розповідання з використанням картинок-сюрпризів.
Картинки-сюрпризи являють собою малюнок, який можна знайти, розгорнувши цукерку або яйце-райце. На малюнку зображені персонажі та місце події. Діти мають з частинок скласти послідовну розповідь про епізоди, які намальовані на картинці-сюрпризі. Завдання можна виконувати індивідуально чи колективно.
Доцільно використовувати такий прийом, як складання розповідей-мініатюр, об'єднаних одним героєм.
Також на заняттях можна використати словесні вправи. Цікаві творчі завдання пропонує О. Ушакова. Це лексичні вправи на добір епітетів, метафор, порівнянь, синонімів і антонімів, які допомагають дітям відчути красу слова, порівняти непоетичну і поетичну мови, розвивають художнє сприйняття довкілля, вміння побачити у ньому красу. Наприклад:
• Як можна сказати про сніг? Про березу? Про осінь?
• Підбери слова, близькі до слова холодний.
• Підбери слова, протилежні словам холодний,похмурий, ясний тощо.

Методи роботи над складанням творчих розповідей про природу можуть бути нетрадиційними.
Наприклад:  побудова розповіді з опорою на зразок з умовою заміни у ньому описових елементів у відповідності з творчим завданням. Так, у розповіді-зразку описується одна пора року, а дітям пропонують уявити дії героїв в іншу і дати відповідний опис подій.
Навички, набуті дітьми на заняттях з опорою на наочний матеріал, дають можливість перейти до занять з творчого розповідання на словесній основі.

Дитині  можна  запропонувати скласти творчу розповідь за опорними словами, які можна на початку унаочнити. Дорослий добирає малюнки із зображенням предметів, об'єктів, назви яких слід використати у розповіді. Наявність образу дасть змогу не лише використати слово, а добрати більш точні порівняння, ознаки, описати зовнішність тощо.
Наприклад:
— Будемо крокувати мовними стежинками. Кожний крок— це слово. До кожного слова я підібрала картинку. Ланцюжок слів поведе нашу розповідь наче стежинкою: верблюд — журнал — вітер — квітка — ніч — капелюх.
Почали: — У далекій-далекій Африці, у пустелі, жив-був верблюд. Одного разу він гуляв своєю пустелею і знайшов журнал. Верблюд почав його розглядати. Тут налетів вітер і перегорнув сторінку журналу, а там була намальована гарна червона квітка. Верблюд подумав: "От би мені мати таку квітку!" Так він довго мріяв і не помітив, як прийшла ніч. Верблюд ліг спати і йому наснилось, що він гуляє пустелею у солом'яному капелюсі, який прикрашає гарна червона квітка.
Потім педагог забирає малюнки і називає дітям певну кількість слів, пропонуючи їх запам'ятати. Слів має бути 5-7 і дорослому треба промовляти їх повільно, голосно, чітко.
Пізніше діти можуть грати у такі ігри-завдання парами. Одна дитина придумує і називає слова (кількість слів краще обумовити), а інша дитина у послідовності називання слів, складає з ними зв'язну розповідь.
Завершення дітьми розповіді, яку розпочав вихователь — придумування кінцівки — також дієвий прийом для розвитку уяви. Педагог пропонує зав'язку, яка припускає декілька логічних розв'язок.

Складання казки-небилиці розвиває почуття гумору, критичність розуму, вміння коротко, образно побудувати аналогічний вислів.  І тут варто скористатися прийомом словесних дидактичних ігор. Спочатку в процесі цих ігор педагог вчить дітей помічати небилиці в казках, в його жартівливих оповіданнях, а потім вигадувати самим, створюючи уявні ситуації. Методика ігор: "Хто більше помітить небилиць?", "А якщо б...н, "Вигадай небилицю" розроблена А.К. Бондаренко.
Цікавими є оповідання-небилиці на основі казок. Наприклад:
— іде Червона Шапочка лісом, пісні співає, квіти збирає, а назустріч їй Колобок, зубами клацнув та й каже: "Червона Шапочко! Зараз я тебе з'їм!". А Червона Шапочка відповідає: "Не їж мене, Колобок, краще золотого ключика пошукай..."
Далі продовжувати складати подібні небилиці можна, запропонувавши дітям:
• перенести героїв знайомих казок у нові обставини;
• змінити ситуацію у знайомій казці, придумати нове закінчення казки;
• складати колаж із казок.
На основі складених дітьми небилиць можна провести гру "Розплутай плутанину". Одна дитина розповідає складену нею небилицю, а інші її розплутують, з'ясовують, що в ній не так. За кожну небилицю дитина отримує фішку і за розплутування таких небилиць дітям теж даються фішки. Виграє той, у кого більше фішок.

Ефективними дидактичними методами розвитку творчого вміння складати казки є наступні.
• Створення казок під час розповідання казки "по колу".
• Калькування — написання нової казки з персонажами прочитаної.
• Пригадування, в яких ще казках живе певний казковий персонаж.
• Розповідання від першої особи.
Ці форми потребують від дошкільнят роботи уяви, фантазії і логічного мислення.
Мовленнєва діяльність дошкільнят відбувається продуктивніше завдяки тому, що педагог зрозуміло, чітко доводить до дітей навчальні завдання, вміло підвищує активність малюків під час підготовки до розповідання, вчить реалізовувати у мовленні творчі задуми.

Прийоми заохочення дітей
Щоб більше зацікавити дітей, можна використовувати такі прийоми, як читання перед групою або повторне прослуховування записаних на магнітофоні дитячих розповідей, оформлення результатів дитячої творчості у невеликі книжки-саморобки. Вони стають улюбленими книжками дітей, ілюстрації до них діти малюють самостійно. Ці книжки можна використовувати на батьківських зборах, в оформленні батьківського куточка, папок-пересувок.
Дитячі розповіді можна оформити як альбом-книжку: тексти записує вихователь, а ілюстрації малюють самі діти. Дошкільнята полюбляють розглядати такі книжки, показують їх друзям і батькам, просять знову перечитати розповіді, які вони вигадали або переказують їх самі. Збереження розповідей, їх запис з подальшим оформленням у вигляді книжечки, альбому чи листівки стимулює дитячу творчість.
Відтак, розвиткові словесної творчості дітей старшого дошкільного віку сприяють творчі мовленнєві ситуації, ігрові сюжети, лексичні вправи, тобто створення умов, які стимулюють дітей до мовленнєвотворчої діяльності та зацікавлена робота педагога задля розвитку словесної творчості дітей.
Методика навчання складання творчих розповідей постійно збагачується новими розробками і знахідками педагогів. Та важливо, щоб у пошуках прийомів та методів керівництва мовленнєвою діяльністю дітей, ми всі не забували,  що творча розповідь — це лише ефективний засіб розвитку, а головною на занятті має бути сама дитина, заради якої ці засоби і розробляються.

Скачати повну статтю в файлі Word можна в Архіві статей.

Категорія: Статті по вихованню | Додав: VinDNZ1 (29.09.2009)
Переглядів: 23276 | Теги: діти, консультації, виховання, заняття | Рейтинг: 4.1/18
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Меню сайту

Наші фото

Друзі сайту
Вінницьке міське управління освіти

Вінницька міська рада

Вінницька ОДА

Урядовий портал

Міністерство освіти і науки України


Наші діткиsadochok.org - Дитячі садочки Києва



Наша кнопка
slovyanochka.at.ua - ДНЗ №1 Слов'яночка м. Вінниця
отримати код

Статистика

Рейтинг@Mail.ru



Copyright ORIGAMI © 2009-2017Хостинг від uCoz